підкидати

підкидати
—————————————————————————————
підки́дати
дієслово доконаного виду
—————————————————————————————
підкида́ти
дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "підкидати" в других словарях:

  • відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… …   Український тлумачний словник

  • підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… …   Український тлумачний словник

  • повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… …   Український тлумачний словник

  • попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) …   Український тлумачний словник

  • відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… …   Словник синонімів української мови

  • підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… …   Словник синонімів української мови

  • відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»